Житомирський краєзнавчий музей - скарбниця пам'ятників матеріальної і духовної культури краю. Він був створений у 1865 році при міській бібліотеці.

      Ініціаторами були місцеві краєзнавці, що у 1901 році об'єдналися в «Товариство дослідників Волині», на чолі якого стояв відомий геолог і мінералог академік П. А. Тутковський. Почесним членом Товариства був академік А. П. Карпинський, що високо оцінював діяльність краєзнавців Волині. Велику роль у створенні музею зіграли письменники В. Г. Короленко і Г. А. Мачтет, археолог С. С. Гамченко, геолог С. Ф. Белський, історик А. А. Фотинський, етнограф В. Г. Кравченко, географ М. П. Кудрицький. За період свого існування Товариство видало 17 томів наукових праць. У експозиції подані матеріали про діяльність Товариства, його статут, статут Волинського музею, диплом Всесвітньої виставки в Парижі 1900 року, що одержав дослідник Волині М. П. Кудрицький за роботу «Клімат Коростишіва».

      Картинна галерея музею має у своєму розпорядженні твори мистецтва, що у 1919-1920 роках вилучалися в поміщиків колишньої Волинської губернії. Під час Великої Вітчизняної війни чимало цінних творів були вивезені гітлерівськими окупантами в Німеччину. І усе ж удалося спасти частину колекцій. Збережено біля тисячі творів образотворчого мистецтва XVI - початку XX сторіччя переважно з країн Західної Європи. Найбільше цінними в колекції є твори італійських майстрів епохи пізнього Відродження (XVI сторіччя) і стилю бароко (XVII-XVIII сторіччя) - напрямку, що зіграли велику роль у розвитку світової художньої культури. Не пориваючи з принципами і традиціями майстрів древнього світу, художники головну увагу зосереджують на образі реальної людини, показують його духовну і фізичну красоту, людську гідність. У цей час зароджуються жанри портрета, побутових сюжетів, пейзажу, натюрморту. У розділі «Мистецтво Італії» подані твори видатних живописців Себаст'яно дель Пйомбо, Аннибале Карраччі, Франческо Фуріні, Париса Бордоне, Алессандро Турки, Луки Джордано, Помпео Баттоні, Джакомо Франческо Чіппера, а також художників шкіл Леонардо і Вінчі, Паоло Веронезе, Тиціана.

      Багата також колекція творів голландських живописців XVII сторіччя. Про високий творчий зліт «малих голландців» свідчать твори Карела Слабберта і Баренда Аверкампа, подані тільки в житомирському музеї. Експонуються також твори Виллема ван дер Вельде Молодшого, Дирка ван Далена III, Лудольфа Бакхюзена, Бартоломео ван дер Хельста, а також представників шкіл Рембрандта, Мельхіору д'Хондекутера, Давида Тенирса, Яна Асселейна. Фламандське мистецтво XVII сторіччя подане творами Пітера ван Блумена, Олександра Кооземанса, Антониса Губо, Пітера Баута, Адріана Баудевейнса, а також полотнинами художників кола Пауля Рубенса, Ван Дейка, Хендрика ван Валена. Інтерес аматорів живопису викликає мистецтво Франції XVII - XVIII сторіч. У< музеї можна побачити твори Якоба Фердинанда Фута, Клода Лефевра, Шарля Лебрена, Жозефа Парроселя, Гюбера Робера й інших майстрів.

      У розділі польського мистецтва XIX сторіччя - роботи Йозефа Процинського, Тадеуша Айдукевича, Яна Бонковського, Емілії Дукшинськой, Юлиуса Коссака, Юзефа Брандта і ряду інших художників. Музей має у своїй колекції твори художників Швейцарії (Жан-Етьен Лиотар), Угорщини (Янош Ромбауэр), Австрії (Йозеф Грасси), Німеччини (Рудольф Ернст) і інших країн.

      Вітчизняне мистецтво дореволюційного періоду подано творами В. Тропініна, И. Крамського, Ф. Алексєєва, Ф. Журавльова, Г. Мясоєдова, Л. Лагоріо, С. Васильковського, Я. Тильберга.

      Експонуються і твори місцевих художників - Л. Штернберга, А. Канцерова, Т. Подрябинникова. Музей має у своєму розпорядженні твори сучасних живописців С. Шишко, И. Гуторова, Н. Глушенко, Ф. Самусева, Г. Зорі, И. Бокшан, Г. Глюка, 3. Шолтеса й інших. У цьому ж розділі подані твори народно-прикладного мистецтва - килими, що вишили в народному стилі рушники, одяг і інші предмети побуту селян поліського краю.

      Добре відомі багаті колекції музею природи - відділу обласного краєзнавчого музею. У фондах музею - 12 тисяч експонатів, що розповідають про рослинний і тваринний світ Полісся, його кліматі, ріках, ґрунтах. Великий інтерес викликає одна з кращих на Україні колекція опудал птахів і тварин поліського краї, а також зразки цінних геологічних порід дорогоцінних і напівкоштовних каменів.

      До місць, зв'язаних із початком космічної ери, належить і Житомир. Тут, у місті над Тетеревом, на тихій Дмитрівській, у невеличкому будиночку під білими березами народився майбутній Головний конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів Сергій Павлович Корольов. У цьому будиночку, що зберігся до наших днів, відкритий Меморіальний музей С. П. Корольова. У експозиції музею більш двох тисяч експонатів. Багато хто з них були свідками життєвого і творчого шляху вченого. У кімнатах меморіальної частини музею по спогадах матері Сергія Павловича Марії Миколаївни Баланиної відтворена обстановка тих далеких років. Стіл, стільці, письмовий стіл, етажерка з улюбленими книгами, буфет, ліжко, дитяча коляска маленького Сергійка, швейна машинка, посуд, вишиті рушники, гасова лампа, рідкісні фото, сімейні реліквії - усе це викликає великий інтерес у відвідувачів. Експонати музею розповідають про життя і наукову діяльність С. П. Корольова. Вже в юнацькі роки він займався планеризмом, повітроплаванням, інженерною справою. Захоплений ідеями К. Э. Ціолковського, С. П. Корольов став одним з організаторів ГІРДа (групи вивчення реактивного руху), що поклала початок вітчизняній космонавтиці. Під його керівництвом ще в 1933 році створюється перша радянська ракета 09, а пізніше крилата - 212 і ракетоплан РП-318. Навколо С. П. Корольова збирається група талановитих інженерів-конструкторів у складі Ф. А. Цандера, М. К. Тихонравова, Ю. А. Победоносцева й інших, що послідовно вели науковий пошук. Вже тоді закладалися основи здійснення фантастичних проектів по створенню реактивної авіації і ракетно-космічних систем.

     Найбільший розділ експозиції присвячений завоюванню космосу - від штучного супутника Землі і першого польоту людини в космос до наших днів. Фото, документи, речовинні експонати уводять відвідувача у світ дослідження космічного простору.

     У музеї багато оригінальних і унікальних експонатів, що надійшли від матері, дочки і дружини Сергія Павловича, близьких друзів, космонавтів, учених, що працювали з ним.

     У 1987 році поруч із меморіальним музеєм відкритий павільйон космічної техніки за назвою «Космос». У спеціально побудованому будинку площею понад 600 кв. м розмістилася експозиція на тему «Космічна наука і техніка на службі миру і прогресу». Меморіальний будинок-музей С. П. Корольова і павільйон космічної техніки нині складають Державний музей космонавтики імені С. П. Корольова.

     Широкою популярністю користується Літературно-меморіальний музей видатного російського письменника і суспільного діяча В. Г. Короленко, відкритий у 1973 році до 120-літтю з дня його народження. Експозиція розміщена в будинку, де він народився і прожив 13 років. Музей широко відбиває життєвий і творчий шлях письменника-гуманіста.

     У семи залах експонуються особисті речі, фотодокументи, портрети В. Г. Короленко, його літературних сучасників, прижиттєві видання творів письменника, ілюстрації до них. Один із розділів музею розповідає про літературні традиції міста, розвитку культури, мистецтва і літератури. Великою популярністю користуються проведені музеєм вечори-зустрічі з письменниками, художниками, музикантами, акторами.

     Увага гостей міста і туристів обов'язково залучать музеї, відвідування котрих передбачено туристичними маршрутами по області, у тому числі Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Новограді-Волинському, Музей партизанської слави Полісся в селі Полісся Овруцького району і Музей-садиба М. Рильського в селі Романовці Попельнянського району.

     У селі Кодня Житомирського району багато років діє народний музей історії села. Вперше Кодня згадується в історичних документах 1301 року. Село було одним із центрів народно-визвольного антифеодального повстання 1868 року. На честь цієї події встановлений пам'ятник героям Коліївщини.